Мандрівникам сподобається дуже яскрава і калорійна мадярська кухня, яка взяла зі східної та європейської все найкраще…
Столицю Угорщини Будапешт іноді називають Парижем на Дунаї. Місто дійсно чарівно гарне: горбиста Буда і рівнинний Пешт з’єднують чудові ажурні мости, що перекинулися через могутній Дунай, який поділяє на дві частини і столицю, і саму Угорщину. Кухня тут хоч і не відрізняється особливою витонченістю, водночас не поступається французькою за своїм колоритом та різноманітністю.
Недарма один із французьких мандрівників назвав Угорщину справжньою країною смаків та ароматів. І з цим варто погодитись!
Відповідно до традицій
На формування місцевих кулінарних традицій величезний вплив зробили історичні перипетії. Відомо, що давні мадяри вели кочовий спосіб життя, тому для тривалих переходів їм потрібні були своєрідні “консерви”, які можна було б легко і швидко приготувати. Одна така страва збереглася донині, називається “тархоня”. Це маленькі кульки з тіста, які у готовому вигляді продаються в сучасних магазинах та використовуються для приготування супів, гарячих страв або навіть подаються як самостійна страва. Якщо ж ви потрапите до угорського села, то напевно зможете побачити справжній бограч – казанок із дужкою для підвішування над вогнем, причому у цілком робочому стані. Історія цього предмета налічує понад 1000 років! Можна припустити, що саме в такому посуді пращури сучасних угорців готували відомий на весь світ гуляш.
Знайомий смак
Насправді гуляш зовсім не гаряча м’ясна страва, а дуже густий ситний суп, який може замінити і першу, і другу. Саме його вам подадуть у угорському ресторані замість знайомого з дитинства тушкованого м’яса у соусі. А щоб отримати щось схоже на звичний нам гуляш, вимагайте перкельт – шматочки свинини у густому темно-червоному соусі. Ще одна суто угорська страва – паприкаш, її готують з риби, курки, телятини або ягняти зі сметаною. На думку місцевих кухарів, його ніяк не можна готувати зі свинини. Втім, основні принципи угорської кулінарії чудово визначив герой оперети Імре Кальмана “Мариця”: “Якщо м’ясо, то свинина, коли сало – гострий шпик”. Угорські кулінари готують виключно на свинячому жирі, вершкове масло застосовують рідко, а рослинне не використовують зовсім.
Гуляють усі
Багатьох туристів вражають незвичайні гастрономічні фестивалі, які часто влаштовує місцеве населення. До речі, за кількістю різноманітних фестивалів та міжнародних свят Угорщини, мабуть, немає рівних у Європі. Раз на рік у Будапешті проходить фестиваль свині мангалиці, жир якої відомий у всьому світі та вважається одним із найцінніших. Свято присвячене поросятам дуже рідкісної породи. Що цікаво, це виключно угорська порода свиней, яку розводять лише у цій країні. М’ясо мангалиці дуже жирне, але в ньому майже немає холестерину. Його вживання вважається кориснішим для здоров’я, ніж вживання звичайної свинини. На святі виробники ковбас змагаються у гастрономічних конкурсах, а гості у цей час із задоволенням смакують ковбаси, сосиски та інші делікатеси. А як десерт пробують на смак бекон з мангалиці в гіркому шоколаді.
Не м’ясом єдиним
Угорські закуски, як і більшість національних страв, дуже ситні: найніжніша шинка під хріном, пікантна салямі, м’ясні та рибні салати, а також гусяча печінка, технологія “вирощування” якої близька до французької. Обов’язково покуштуйте рибну юшку халасле, на честь якої щорічно 12 липня у Байї проводиться фестиваль. Халасле готують зі стручками паприки, яку помилково вважають також споконвічно угорським продуктом. Насправді вона з’явилася тут лише у XVII столітті. Щоправда, тоді ж і уславила місцеву кухню на весь світ завдяки лечо. Тільки тут це не просто перчик у томатному соусі, а страва з цибулі, помідорів, копченої ковбаси та неодмінно зеленої паприки. Ну і яке ж гуляння без токайського вина, яким місцеві жителі дуже пишаються. Це вино чудово доповнює жирні страви, рясно приправлені спеціями. На смак вино пряне та бархатисте, і їм можна насолоджувати нескінченно.
Тост під забороною
Угорські напої – це особлива тема. Серед слабоалкогольних – пиво власного розливу. До речі, за пивом, згідно з указом, який вийшов 150 років тому, не можна говорити про тости. Щоправда, багато хто не дотримується цієї заборони, адже вона, так би мовити, з бородою. З інших оригінальних алкогольних напоїв можна виділити солодке вино з родзинок, знамениту абрикосову горілку та бадачоньське вино. Останнє виробляється біля Бадачоні, де виноградники ростуть на вулканічних грунтах. Тому і вино тут виходить із незвичайним смаковим букетом.